| У березні 1943 р. керуючий генеральною округою «Галичина» бригадефюрер СС Отто Вехтер, який прихильно ставився до українського національного руху, налагодив співробітництво з Центральним Комітетом Володимира Кубійовича (Українські Представники) і попросив дозвіл на формування поліційного полку «Галичина». Г. Гіммлер підтримав ініціативу Вехтера і запропонував у подальшому розгорнути полк у дивізію. Створену у Львові для цієї мети Військову Управу очолив галицький німець Альфред Бізанц, колишній полковник УГА, людина, досить знана у Західній Україні. Але реально повноваження Управи були мінімальні, навіть ті поради, котрі вона давала німцям, залишалися тими без уваги. У переговорах з д-ром Отто Вехтером представники української сторони наполягали на виконанні таких вимог: * Дивізія повинна бути українською у складі німецької армії (а не німецькою, складеною з українців), що повинно знайти відображення у назві, зовнішніх відзнаках і у командному складі; * Дивізія має формуватися у складі Вермахту, оскільки частини «Waffen-SS» не мали духовної опіки над військовослужбовцями, а це мало велике значення для українських вояків; * Моторизація дивізії до такого ступеню, щоб вона мала всі види зброї, включаючи танки; * Дивізія в цілому та її окремі частини не можуть використовуватися проти власного народу. Лише невелика частина цих вимог була виконана На вимогу Фонду Везенталя та деяких членів парламенту Канади у 1986 році була створена урядова комісія, відома під назвою Комісія ... |
