| ua.euronews.com Віденський філармонічний оркестр та його новорічний виступ - уславлена традиція. Однак не всі знають, що його особливості та досвід передаються з покоління в покоління, дуже часто від батька до сина, від сина до онука, наче в майстернях часів Ренесансу, коли старше покоління передавало свої знання молодшому. Так сталося з родиною Томбек - на перший погляд звичайна сім'я, але не зовсім. Вольфґанґ Томбек молодший, музикант: "Я пам'ятаю, як малою дитиною грав з братом під фортепіано, в цей час наша мама виконувала Шопена чи Шуберта і завжди питала: "Вам там не надто гучно? Ми грали нашими машинками з сірникових коробок і відповідали: "Ні, ні, все добре!" Вольфґанґ-старший прийшов до Віденського філармонічного оркестру після війни і грав на волторні все життя під керівництвом найвідоміших диригентів. Тепер він на пенсії і пригадує як онук починав у музиці. Нині Йоганнес - перша скрипка філармонії. Вольфґанґ Томбек старший, музикант: "Мій онук приходив до нашого будинку протягом багатьох років чотири-п'ять разів на тиждень. Я акомпанував йому на фортепіано, коли він грав сонати та концерти. Тепер я більш ніж задоволений результатом" Бути третім поколінням у Філармонії - це честь чи більше відповідальність ? Йоганнес Томбек, музикант: "Гадаю, мій батько ніколи на мене не тиснув, щоб я йшов до цього оркестру, та я тиснув на себе сам. Думав, якщо вся моя родина грає у Віденській філармонії, я теж повинен там грати якщо хочу стати музикантом!" Ернст Оттензамер ... |
